12 вересня 2026 року речник Кремля Дмитрій Пєсков заявив, що територія Литви «буде під прицілом» російської ядерної зброї, якщо країна дозволить союзникам розміщувати у себе ядерну зброю. Політики литовського Сейму оперативно відреагували на цю заяву, кваліфікувавши її як засіб тиску з боку Москви.
Підтверджена послідовність подій
Спочатку Пєсков озвучив погрозу щодо можливого розміщення ядерної зброї союзниками на території Литви. Після цього парламентарі з різних фракцій Сейму публічно охарактеризували заяву як політичний і психологічний тиск, зафіксувавши свою позицію в межах парламентського Комітету з питань національної безпеки та оборони (NSGK).
Підтверджені деталі реакції
Лаурінас Кащюнас, голова опозиційної фракції «Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи» та заступник голови NSGK, заявив, що до таких висловлювань «потрібно ставитися з гідністю та спокоєм», додавши: «Росіяни не нападають на сильних». Ремігіюс Мотузас, голова Комітету Сейму з питань закордонних справ, підкреслив: «Я вважаю, що це психологічний та політичний тиск» і закликав до ігнорування заяви. Дайнюс Гайжаускас із фракції «Союз литовських седян і зелених» зазначив, що Литва є потенційною мішенню для Росії навіть після вступу до НАТО.
Контекстом до вересневої реакції стали травнева заява голови Сейму Юозаса Олекаса про можливі зміни до конституції для розміщення ядерної зброї та підтверджене міністром оборони Робертасом Каунасом ведення переговорів із американцями щодо розміщення ядерної зброї США на території балтійської країни.
Залишити відповідь