Національне агентство з питань запобігання корупції
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) — центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який формує та реалізує державну антикорупційну політику. Воно не розслідує окремі справи, як це роблять НАБУ чи САП, а задає правила гри: перевіряє декларації посадовців, контролює дотримання етичних стандартів, веде Реєстр декларацій і Реєстр корупціонерів, координує уповноважені підрозділи в міністерствах, обласних і міських радах. Практично це означає, що саме НАЗК відповідає за превентивну систему запобігання корупції загалом — від комунального підприємства у Вінниці до центральних органів влади у Києві.
Агентство створене відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», який Верховна Рада ухвалила 14 жовтня 2014 року, а в дію він був уведений з 26 квітня 2015 року. Робота органу поширюється на всі рівні — від сільських рад і комунальних установ до Адміністрації Президента та Кабінету Міністрів.
Як створювалося Агентство і чому це було умовою безвізу
Історія НАЗК починається з 14 жовтня 2014 року, коли Верховна Рада ухвалила Закон «Про запобігання корупції». Документ замінив попередній закон 2011 року, який критикували за формальний підхід і слабкі санкції. Новий закон заклав поняття превентивного антикорупційного органу з власним керівником, апаратом і чіткою вертикаллю підзвітності.
Фактичний запуск відбувався двома хвилями. 18 березня 2015 року Кабінет Міністрів ухвалив рішення про створення структури. 28 серпня 2015 року визначили чотирьох представників громадськості, які обиратимуть членів Агентства: Андрія Марусова, Лесю Шевченко, Віктора Шлінчака і Віктора Тарана. До складу комісії також увійшли представник Президента у Кабінеті Міністрів Олександр Данилюк, голова Нацдержслужби Костянтин Ващенко і представник від Верховної Ради, доцент НаУКМА Володимир Сущенко. 11 грудня того ж року призначили перших трьох із п’яти членів Агентства — саме це дозволило розпочати роботу. Transparency International Україна та низка антикорупційних організацій на той момент висловлювали незадоволення процедурою відбору, вказуючи на формальність конкурсу й обмежену участь міжнародних експертів.
Окремий контекст — євроінтеграція. Запуск Агентства був однією з вимог Європейського Союзу для безвізового режиму з Україною. Без превентивного органу з перевірки декларацій і контролю за конфліктом інтересів Брюссель не готовий був відкривати кордони. Тобто інституційно Агентство з’явилося як частина міжнародних зобов’язань країни, а не лише внутрішньої ініціативи. Це пояснює і детальну нормативну базу, і залежність від рекомендацій GRECO та Конвенції ООН проти корупції.
Функції та повноваження Агентства
Закон «Про запобігання корупції» налічує близько двох десятків функцій Агентства. Для розуміння їх можна згрупувати у чотири блоки: аналітика і стратегія, контроль за деклараціями, методична робота з іншими органами, міжнародна і комунікаційна діяльність. Такий розподіл показує, як саме Агентство вбудоване в загальну антикорупційну систему країни.
| Напрямок | Що робить НАЗК | Які органи залучені |
|---|---|---|
| Антикорупційна стратегія | Розробляє проєкт стратегії, моніторить її виконання, готує національну доповідь | Кабінет Міністрів, Верховна Рада, міністерства |
| Перевірка декларацій | Контроль і перевірка декларацій, ведення Реєстру декларацій | НАБУ, САП, ДБР (за результатами перевірок) |
| Конфлікт інтересів | Моніторинг дотримання законодавства про етичну поведінку, методична допомога уповноваженим підрозділам | Уповноважені підрозділи в держорганах, НАЗК як координатор |
| Викривачі | Захист викривачів, співпраця з ними, притягнення до відповідальності за тиск на них | Правоохоронні органи, Уповноважений Верховної Ради з прав людини |
| Реєстр корупціонерів | Забезпечення ведення і оприлюднення реєстру | Суди (внесення даних), кадрові служби органів влади |
Як видно з таблиці, Агентство рідко працює наодинці. Перевірку декларацій воно проводить самостійно, але якщо знаходить ознаки злочину — передає матеріали до НАБУ або САП. У питаннях конфлікту інтересів у міській раді спершу справою займається уповноважений підрозділ ради, а НАЗК лише координує і може дати методичні роз’яснення. Така модель знижує навантаження на центральний апарат, але водночас залежить від якості роботи на місцях.
Перевірка декларацій і моніторинг способу життя
З 2016 року Агентство здійснює повну перевірку декларацій окремих категорій посадовців: президента, членів уряду, народних депутатів, суддів, прокурорів, керівників державних підприємств. Повна перевірка передбачає зіставлення доходів, витрат, майна, корпоративних прав і способу життя. За результатами перевірки складається висновок, який може стати підставою для кримінального провадження.
Часткова перевірка стосується ширшого кола осіб, зокрема посадових осіб місцевого самоврядування. У цьому випадку Агентство перевіряє окремі поля декларації: своєчасність подання, достовірність вартості майна, наявність конфлікту інтересів. Після поновлення обов’язкового декларування в умовах воєнного стану саме часткові перевірки становлять основний обсяг роботи Агентства, оскільки повна перевірка потребує значно більше часу й аналітиків.
Окрема функція Агентства — моніторинг способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави. На практиці це означає, що Агентство може порівнювати задекларовані доходи з реальними витратами: придбанням нерухомості, автомобілів, подорожей. Якщо людина з невеликою офіційною зарплатою купує квартиру в центрі Києва за кілька мільйонів гривень, це привід для перевірки. Механізм працює не автоматично: потрібне рішення Голови Агентства і відповідне звернення. Без цього НАЗК не має права втручатися в приватне життя. Це свідома процедурна межа, яка відрізняє превентивну перевірку від оперативно-розшукових дій і неодноразово ставала предметом дискусій у Верховній Раді під час ухвалення профільних змін.
Робота з викривачами
З 2019 року діє окремий закон про викривачів, який поклав на Агентство функцію захисту осіб, що добросовісно повідомляють про корупцію. Якщо людина подала повідомлення про можливе порушення і зазнала утисків на роботі, вона може звернутися до НАЗК. Агентство має вжити заходів правового захисту і може ініціювати притягнення до відповідальності осіб, винних у тиску на викривача.
В умовах воєнного стану кількість повідомлень про корупцію у сфері оборони, гуманітарної допомоги і відбудови зросла. Саме тут роль Агентства стає особливо відчутною, оскільки інших спеціалізованих органів, які б системно займалися захистом викривачів, в Україні немає. За даними самого НАЗК, у 2023 році кількість звернень викривачів зросла порівняно з 2021 роком саме за рахунок сфери гуманітарної допомоги та відбудови інфраструктури.
Підзвітність і контроль за самим Агентством
За законом Агентство відповідальне перед Верховною Радою і підзвітне Кабінету Міністрів. Це подвійне підпорядкування — рідкісна для українських органів модель, яка покликана уникнути залежності від однієї гілки влади. Голова Агентства регулярно звітує перед профільним комітетом Ради та відповідає на запити народних депутатів. Водночас фінансування йде через Кабінет Міністрів, що створює практичну залежність від позиції Уряду в бюджетному процесі.
Фінансовий контроль здійснює Рахункова палата — аудит використання коштів проводиться один раз на два роки, результати оприлюднюються. Громадський контроль забезпечує Громадська рада при Агентстві, яка складається з 15 осіб, обраних на відкритому конкурсі. Чинна Громадська рада розпочала роботу в червні 2020 року, її очолює Катерина Бутко.
Кожні два роки проводиться зовнішня незалежна оцінка ефективності Агентства. Її здійснює спеціальна Комісія у складі трьох осіб, яких призначає Кабінет Міністрів за пропозиціями іноземних донорів. До складу комісії входять Генглоф Джозеф, Курпнієце Діана та Стефан Лаура. Результати оцінки враховуються під час наступних кадрових і стратегічних рішень щодо Агентства, хоча формально їх рекомендації мають дорадчий характер.
Структура, штат і символіка
Штатна чисельність апарату Агентства визначена Постановою Кабінету Міністрів від 5 квітня 2014 року № 85 і складає 408 одиниць. Це гранична чисельність, фактично штат менший через вакансії, мобілізацію та бюджетні обмеження. Агентство також має територіальні органи, хоча їхня мережа залишається нерозвиненою порівняно з НАБУ чи ДБР: на відміну від слідчих підрозділів, НАЗК потребує насамперед аналітиків, а не оперативних працівників, тому регіональна присутність формується повільніше.
| Показник | Значення | Коментар |
|---|---|---|
| Гранична штатна чисельність апарату | 408 осіб | Визначена Постановою КМУ від 05.04.2014 № 85 |
| Голова Агентства | 1 особа | Призначається Урядом за результатами відкритого конкурсу, строк — 4 роки |
| Склад Громадської ради | 15 осіб | Формується на відкритому конкурсі |
| Склад Комісії зовнішньої оцінки | 3 особи | Призначаються КМУ за пропозиціями іноземних донорів |
| Періодичність аудиту Рахункової палати | 1 раз на 2 роки | Контроль за витрачанням коштів |
Емблема Агентства — синій круг із білою облямівкою, від якої до центру спрямовано двадцять білих променів. У центрі — стилізоване зображення тризуба, утворене дев’ятьма білими вертикальними прямокутниками різної довжини. Під тризубом — напис «НАЗК» літерами білого кольору. Символіка відображає зв’язок органу з державою та його превентивну природу.
Агентство готує щорічні звіти про свою діяльність. Ці звіти публікуються на офіційному сайті, передаються до Верховної Ради і Кабінету Міністрів, обговорюються на комітетських слуханнях. Для громадськості це головне джерело інформації про те, скільки перевірок проведено, скільки декларацій опрацьовано, скільки викривачів звернулося. Без цих звітів складно оцінити, чи справді Агентство виконує покладені на нього функції, а не лише імітує роботу.
Інституційне перезавантаження і керівництво
У жовтні 2019 року набув чинності закон, який змінив модель управління Агентством. Замість колегіального складу з п’яти членів запровадили посаду Голови з апаратом. Повноваження попередніх членів Агентства і керівника апарату були достроково припинені з 18 жовтня 2019 року, почався новий конкурс на посаду Голови.
Розпорядженням Кабінету Міністрів від 27 лютого 2024 року № 162-р Головою Агентства призначено Віктора Павлущика. Строк повноважень Голови — чотири роки, при цьому одна особа не може обіймати цю посаду два строки підряд. Інституційне перезавантаження зробило Агентство більш керованим в умовах, коли колегіальна модель виявилась повільною під час кадрових криз попередніх років, хоча критики вказують на ризик надмірної концентрації повноважень в одній особі.
Міжнародний контекст: GRECO, Конвенція ООН і стандарти ЄС
Агентство створене як спеціалізований превентивний антикорупційний орган відповідно до рекомендацій І Групи держав проти корупції (GRECO), наданих за результатами Спільних Першого та Другого раундів оцінювання. Це означає, що Україна взяла на себе зобов’язання відповідати європейським стандартам, і саме Агентство є інституційним виразом цього зобов’язання.
Крім GRECO, Агентство виконує завдання, пов’язані зі статтею 6 Конвенції ООН проти корупції, яка передбачає створення органу з питань антикорупційної політики. Цей міжнародний інструмент ратифікований Україною, і його виконання контролюється відповідними робочими групами. Для Агентства це подвійна підзвітність: національна (перед Радою і Урядом) і міжнародна (перед GRECO та іншими моніторинговими механізмами).
У практичній площині це виливається у конкретні речі: типові антикорупційні програми для юридичних осіб, методологія оцінки корупціогенних ризиків, стандарти захисту викривачів. Наприклад, якщо вінницьке комунальне підприємство хоче розробити власну антикорупційну програму, воно може взяти за основу типову, затверджену НАЗК, і адаптувати під свою специфіку. Це економить час юристів і забезпечує єдиний підхід у всій країні.
Як це працює на практиці: типовий кейс
Роботу Агентства можна простежити на прикладі перевірки декларації депутата міської ради у Вінниці, який придбав автомобіль за 1,2 мільйона гривень при річній зарплаті близько 400 тисяч гривень. Різниця між доходами і витратами очевидна, і Агентство може ініціювати перевірку джерел походження коштів.
Що відбувається далі? Агентство запитує у банків виписки, у реєстрів — інформацію про нерухомість, у Державної податкової служби — про доходи. Якщо підтверджується, що кошти не мають законного походження, складається обґрунтований висновок, який передається до НАБУ. Далі справа переходить до правоохоронних органів, які проводять обшуки, оголошують підозру і скеровують матеріали до суду. Загальні засади інституції та її превентивного характеру детально викладено в українській Вікіпедії, де зібрано основні нормативні акти та хронологія рішень у статті про Національне агентство з питань запобігання корупції, що дає корисний контекст для цього твердження.
Інший поширений кейс — конфлікт інтересів у сфері публічних закупівель. Посадовець комунального підприємства бере участь у тендері, де перемагає компанія його родича. Агентство може провести моніторинг, встановити ознаки порушення і звернутися до відповідного органу з поданням про притягнення до відповідальності. Одне таке рішення може створити прецедент для подібних ситуацій у регіоні, хоча на практиці прецедентне право в Україні не застосовується і кожен випадок розглядається окремо.
Критика і реальні обмеження
Попри міжнародну підтримку, Агентство має цілком конкретні слабкі місця. По-перше, його повноваження обмежені превентивною функцією: воно може перевіряти, аналізувати, рекомендувати, але не може самостійно порушувати кримінальні справи. Без ефективної роботи НАБУ і САП навіть обґрунтовані висновки Агентства ризикують залишитися без реакції. Це неодноразово підтверджувалось у звітах міжнародних партнерів і в українських медіа.
По-друге, в умовах воєнного стану частина функцій тимчасово призупинена. Обов’язкове подання декларацій було поновлено у 2023 році з винятками для окремих категорій: військовослужбовців на передовій, волонтерів, осіб у зоні бойових дій. Це рішення було компромісом: воно знизило адміністративний тиск на оборонців, але створило період, коли частина посадовців тимчасово не подавала декларації, а відтак і не могла бути перевірена у звичайному порядку.
По-третє, Агентство критикують за повільність перевірок. У 2020–2022 роках черга на повну перевірку сягала кількох років. Це наслідок кадрового дефіциту, недосконалості автоматизованих систем і залежності від програмних рішень, які потребують регулярного оновлення. Після інституційного перезавантаження 2019 року частину цих проблем вдалося зменшити, але черга на повну перевірку все ще залишається довшою, ніж хотілося б, особливо з огляду на велику кількість декларацій, які подаються щороку.
Як громадянину скористатися роботою Агентства
Якщо ви побачили ознаки корупції, є кілька дієвих механізмів. По-перше, повідомлення через офіційний сайт НАЗК — це офіційний канал, який передбачає захист викривача. По-друге, звернення до уповноваженого підрозділу з питань запобігання корупції в конкретному органі влади: кожне міністерство, кожна обласна рада зобов’язана мати таку особу. По-третє, звернення до НАБУ чи САП, якщо йдеться про конкретні злочини, де є підстави для оперативно-розшукових дій. Водночас практика показує, що найефективнішим є поєднання кількох каналів: наприклад, повідомлення викривача часто стає підставою для уважнішої аналітичної перевірки в НАЗК, яка своєю чергою може передати матеріали до НАБУ.
Для тих, хто хоче контролювати декларації публічних осіб, працює відкритий Реєстр декларацій на сайті НАЗК. Шукати можна за прізвищем, посадою, роком подання. Це інструмент, який працює і для журналістів-розслідувачів, і для звичайних громадян, які хочуть перевірити свого депутата. Пошук потребує уважності: дані в реєстрі подаються у форматі, який не завжди зручний для швидкого аналізу, і для повноцінного порівняння часто доводиться вивантажувати кілька декларацій за різні роки.
Якщо ваші права як викривача порушили, можна звернутися безпосередньо до НАЗК із заявою про захист. Агентство зобов’язане розглянути таку заяву у встановлені строки і вжити передбачених законом заходів: від листа-рекомендації роботодавцю до звернення у правоохоронні органи чи судового позову від імені Агентства. На практиці строк розгляду залежить від складності справи, і викривачі нерідко скаржаться на затягування, тому корисно фіксувати дати подачі документів і зберігати підтвердження.
Куди рухається Агентство
Після повномасштабного вторгнення перед Агентством постали нові завдання, яких не було у мирний час. Перше — моніторинг використання міжнародної допомоги. Кошти, які Україна отримує від ЄС, США, МВФ, повинні контролюватися на предмет корупції, і саме НАЗК є одним із ключових елементів цього контролю. Друге — верифікація способу життя переселенців і осіб, які отримують гуманітарну допомогу. Третє — адаптація антикорупційних стандартів до умов воєнного стану, зокрема узгодження воєнного законодавства з антикорупційними вимогами, де часто виникають колізії через секретність окремих процедур.
У планах Агентства на найближчі роки — цифровізація перевірок та інтеграція з реєстрами Державної податкової служби, Міністерства юстиції, Державного земельного кадастру. Це дозволить автоматично зіставляти дані і виявляти розбіжності без ручного опрацювання кожної декларації. Також планується розширення штату уповноважених осіб у регіонах, щоб місцеві органи краще координувалися з центром.
Міжнародні партнери — USAID, ЄС, Рада Європи — продовжують підтримувати Агентство технічно і фінансово. Кожні два роки зовнішня незалежна оцінка є реальним механізмом контролю, а не формальною подією, оскільки її результати впливають на кадрові й бюджетні рішення щодо органу. Разом з тим представники громадянського суспільства наголошують, що міжнародна підтримка не замінює внутрішньої політичної волі, і без неї навіть технічно оснащений орган ризикує залишитися декоративним.
НАЗК не є досконалим інструментом, і очікувати від нього миттєвих результатів у кожній справі не варто. Альтернативи у вигляді його ліквідації чи значного ослаблення не існує: без превентивного органу Україна ризикує втратити статус кандидата на вступ до ЄС, знизити міжнародну довіру і повернутися до практик, коли декларації зберігалися в паперових теках, а конфлікт інтересів був формальністю. У Вінниці, як і в будь-якому іншому місті, робота Агентства непомітна, коли все добре, і стає відчутною, коли щось іде не так — саме тому важливо, щоб громадяни знали про його функції і вміли ними користуватися.
Поширені запитання
Хто очолює НАЗК сьогодні?
Головою Агентства з 27 лютого 2024 року є Віктор Павлущик, призначений розпорядженням Кабінету Міністрів № 162-р. Строк повноважень Голови — чотири роки, без права обіймати посаду два строки підряд.
Скільки людей працює в Агентстві?
Гранична штатна чисельність апарату визначена у 408 одиниць. Фактичний штат менший через вакансії, мобілізацію та бюджетні обмеження. До структури входять також територіальні органи, хоча їхня кількість залишається обмеженою.
Чи може НАЗК самостійно затримувати чиновників?
Ні. Агентство здійснює превентивну функцію: перевіряє декларації, аналізує ризики, готує висновки. Затримання і обшуки — компетенція НАБУ, САП, ДБР та інших правоохоронних органів, яким НАЗК передає матеріали у разі виявлення ознак злочину.
Чи поновили декларування під час війни?
Так, обов’язкове подання декларацій було поновлено у 2023 році з винятками для окремих категорій: військовослужбовців на передовій, волонтерів, осіб у зоні бойових дій. Решта посадовців зобов’язані подавати декларації у встановлені строки.
Як подати повідомлення про корупцію до НАЗК?
Найпростіше — через офіційний сайт НАЗК, де є спеціальна форма для викривачів. Також можна звернутися до уповноваженого підрозділу з питань запобігання корупції в конкретному органі влади. Закон гарантує захист викривача від переслідувань, хоча на практиці дотримання цих гарантій залежить від конкретного роботодавця і готовності правоохоронних органів реагувати.
Що таке Реєстр корупціонерів і хто туди потрапляє?
Реєстр корупціонерів веде НАЗК. До нього вносяться дані про осіб, які вчинили корупційні правопорушення і яких притягнуто до відповідальності. Інформація публічна і впливає на подальшу кар’єру таких осіб у державному секторі, зокрема на можливість займати посади протягом визначеного законом строку.
Як часто НАЗК публікує звіти?
Щороку Агентство готує публічний звіт про свою діяльність, який передається Верховній Раді і Кабінету Міністрів. Крім того, раз на два роки Рахункова палата проводить фінансовий аудит, а міжнародна комісія — оцінку ефективності. Усі результати оприлюднюються на офіційному сайті.
Чи може НАЗК перевірити спосіб життя будь-якого чиновника?
Тільки у випадках, передбачених законом, і за рішенням Голови Агентства. Моніторинг способу життя стосується осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і проводиться за наявності підстав — наприклад, значної розбіжності між доходами і витратами.
Які міжнародні зобов’язання стоять за створенням Агентства?
Запуск НАЗК був однією з вимог ЄС для безвізового режиму. Крім того, Агентство виконує рекомендації GRECO та положення статті 6 Конвенції ООН проти корупції. Ці зобов’язання зберігаються і після початку повномасштабної війни та враховуються під час оцінки виконання Україною критеріїв членства в ЄС.
Що робити, якщо мої права як викривача порушили?
Зверніться до НАЗК із заявою про захист. Агентство зобов’язане розглянути її у встановлені строки і вжити передбачених законом заходів: від листа-рекомендації роботодавцю до звернення у правоохоронні органи чи судового позову. Корисно також паралельно поінформувати Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та громадські організації, які спеціалізуються на захисті викривачів.
“`
Залишити відповідь