Чи мають право колектори дзвонити родичам

Чи мають право колектори дзвонити родичам

Чи мають право колектори дзвонити родичам: що насправді дозволяє закон

Дзвінок колектора мамі, дружині чи тещі — це ситуація, у яку щороку потрапляють тисячі українців. Люди беруть слухавку, бо «незручно не відповідати», чують про прострочену заборгованість родича і почуваються винними. Насправді відповідь на питання, чи мають право колектори дзвонити родичам, не зводиться до «так» чи «ні». Усе залежить від підстави, з якої колектор отримав номер, і від того, чи погоджувався родич на контакт.

В Україні це регулює Закон «Про захист персональних даних» і стаття 182 Кримінального кодексу про зловмисне збирання конфіденційної інформації. Крім того, у 2022 році набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту боржників під час воєнного стану», який суттєво урізав можливості колекторів. А у 2025 році Верховна Рада ухвалила спеціальний закон — № 13463 «Про врегулювання діяльності колекторських компаній», який остаточно виписує правила гри і дає споживачам конкретні інструменти захисту. Нижче розберемо все по поличках.

Загальні правила: коли дзвінок законний, а коли ні

За загальним правилом колектор має право телефонувати родичам позичальника лише у двох випадках: або родич сам виступив поручителем чи співпозичальником, або він письмово дав згоду на обробку своїх персональних даних і контакт з приводу боргу. Якщо людина не є стороною договору і не підписувала жодної згоди, дзвінок їй — це вже порушення закону, навіть якщо вона чомусь знає про борг родича.

На практиці колектори рідко дзвонять «просто так». Схема виглядає так: банк або мікрофінансова організація на етапі оформлення кредиту просять позичальника вказати контакти «близьких осіб», «поручителів» або «родичів». Іноді це відбувається під виглядом «рекомендованого контактного номера» або «номера для зв’язку у разі непередбачених ситуацій». У договорі це може бути записано так, що формально людина дає згоду на обробку даних третіх осіб. Це одна з найпоширеніших пасток для позичальників.

Ситуація Чи має право колектор дзвонити Правова підстава
Родич є поручителем або співпозичальником Так, з дотриманням правил дзвінків Договір поруки, ст. 553 ЦКУ
Родич письмово погодився на контакт з приводу боргу Так, але обмежено Ст. 11 Закону «Про захист персональних даних»
Родич вказаний як «контактна особа» без окремої згоди Ні, це порушення Ст. 182 ККУ, Закон № 13463
Номер родича знайдено через соцмережі чи «в інтернеті» Ні, однозначно заборонено Ст. 182 ККУ, ст. 11 Закону про ПД
Дзвінок з вимогою сплатити борг замість позичальника Ні, це психологічний тиск Закон № 13463, ст. 182 ККУ

Тобто формально колектор може дзвонити родичу лише тоді, коли цей родич сам юридично «у боргу» — як поручитель, співпозичальник або свідомо підписав згоду на обробку своїх даних. Все інше — це порушення.

Що саме заборонено робити колекторам за новим законом

Закон № 13463 поширюється на всіх, хто купує або стягує борги фізичних осіб: банки, мікрофінансові організації, факторингові компанії, колекторські агенції. Головне нововведення — всі вони повинні працювати через Реєстр колекторських компаній Національного банку і дотримуватись чіткого етичного кодексу.

Часові обмеження для дзвінків

Закон встановлює жорсткий часовий коридор. Телефонувати родичам можна тільки з 9:00 до 19:00 у будні дні. У вихідні та святкові дні — з 10:00 до 18:00. Нічні дзвінки категорично заборонені, навіть якщо колектор стверджує, що це «термінове повідомлення». Дзвінок о 23:00 — це однозначне порушення, за яке компанія може отримати штраф до 100 000 гривень за перше порушення і до 500 000 гривень за повторне протягом року.

Заборона на тиск і шантаж

Колектор не має права повідомляти родичам про суму боргу позичальника в деталях, якщо родич не є стороною договору. Заборонено казати речі на кшталт «ваш син винен 80 тисяч, заплатіть за нього», «якщо не сплатите, ми опишемо майно» чи «ми подамо в суд і тоді буде гірше». Усе це належить до психологічного тиску і карається за статтею 182 Кримінального кодексу — штраф до 51 000 гривень або виправні роботи до двох років. Якщо такі дзвінки повторюються систематично, Нацбанк відкликає ліцензію.

Заборона на розголошення інформації

Колектор не має права обговорювати борг позичальника з третіми особами: сусідами, колегами, друзями, родичами. Єдиний виняток — коли ці особи самі виступили поручителями або співпозичальниками. Навіть якщо мама сама запитує «а скільки винен мій син?», колектор зобов’язаний відмовити у наданні такої інформації і завершити розмову. Розголошення персональних даних тягне за собою відповідальність за статтею 32 Закону «Про захист персональних даних» — штраф до 17 000 гривень для фізичної особи і значно більше для компанії.

Що робити родичу, якому телефонують: покрокова інструкція

Якщо вам уже зателефонували і запитують про борг родича, не потрібно панікувати. Ось що варто зробити.

Крок 1: З’ясуйте, хто саме дзвонить і з якої підстави

Запитайте повне найменування компанії, її код ЄДРПОУ, прізвище та ім’я оператора. Усі ці дані колектор зобов’язаний надати на початку розмови. Якщо відмовляється — це червона ознака, що компанія працює нелегально або з порушеннями. Запишіть розмову на диктофон, це дозволено законом, якщо ви берете участь у розмові. Попередьте співрозмовника про запис — це його дисциплінує.

Крок 2: Чітко зафіксуйте свою позицію

Скажіть приблизно так: «Я не є стороною кредитного договору, не давав згоди на обробку моїх персональних даних і не несу відповідальності за борг. Прошу припинити мені дзвонити з цього питання». Це ключова фраза, яка знімає з вас будь-які зобов’язання. Попросіть представника компанії підтвердити вашу відмову і завершіть розмову. Не вступайте в дискусії, не пояснюйте причини відмови і не передавайте ніякої інформації про позичальника.

Крок 3: Подайте письмову заяву про заборону дзвінків

Після першого ж дзвінка надішліть рекомендованим листом на юридичну адресу колекторської компанії заяву приблизно такого змісту: «Я, [ПІБ], номер телефону [ваш номер], повідомляю, що не є стороною кредитного договору № [номер, якщо знаєте] і не давав згоди на обробку моїх персональних даних. Вимога: припинити будь-які контакти зі мною з приводу заборгованості [ПІБ боржника]. У разі невиконання цієї вимоги залишаю за собою право звернутися до Національного банку, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та правоохоронних органів». Збережіть квитанцію про відправку.

Крок 4: Подайте скаргу в Національний банк

Якщо компанія продовжує дзвонити після письмової відмови, подайте скаргу через сайт НБУ або гарячу лінію 0 800 505 240. До скарги додайте копію заяви, опис ситуації із зазначенням дати, часу дзвінків і номерів. НБУ зобов’язаний розглянути скаргу протягом 30 днів і повідомити про результати. За новим законом регулятор має право не просто штрафувати, а виключати компанію з Реєстру, після чого вона втрачає право займатися колекторською діяльністю.

Крок 5: Зверніться до поліції

Якщо дзвінки супроводжуються погрозами, шантажем, вимаганням грошей або розголошенням інформації — це підстава для заяви в поліцію за статтею 182 ККУ. Зібрані записи розмов, деталізація дзвінків від оператора і копія вашої заяви до колектора стануть доказовою базою. Справи за цією статтею розслідуються швидко, оскільки закон прямо передбачає кримінальну відповідальність саме за зловмисне збирання і поширення конфіденційної інформації.

Коли колектор все ж має право дзвонити родичу

Є чіткий перелік ситуацій, коли дзвінок родичу не є порушенням. Це важливо знати, щоб не звинувачувати компанію безпідставно.

Родич є поручителем. Якщо під час оформлення кредиту людина підписала договір поруки, вона несе повну або часткову відповідальність за борг. У такому разі колектор має повне право дзвонити, вимагати погашення, надсилати листи. Єдине обмеження — дзвінки в межах дозволеного часу і без погроз.

Родич сам дав письмову згоду на контакт. Це трапляється, коли людина свідомо заповнює форму, де вказує, що готова виступати контактною особою. Або коли бере кредит для родича, оформлюючи його на себе. У такому разі відмовитися від дзвінків можна, подавши письмову заяву, але сам факт початкової згоди робить дзвінки законними до моменту відкликання.

Спадкоємець померлого позичальника. За Цивільним кодексом спадкоємці, які прийняли спадщину, відповідають за борги спадкодавця в межах вартості майна. Якщо ви вступили в спадщину і підписали відповідну заяву у нотаріуса, колектор може дзвонити вам як новому боржнику. Якщо не вступали у спадщину — борг не переходить.

Чоловік/дружина, якщо кредит оформлено на спільні потреби сім’ї. За Сімейним кодексом майнові зобов’язання одного з подружжя можуть стягуватися з обох, якщо кредитні кошти використовувалися на сімейні потреби. У такому разі суд може визнати другого з подружжя зобов’язаним, і колектор матиме право звертатися до нього.

Як відрізнити легального колектора від шахрая

В Україні почастішали випадки телефонного шахрайства під виглядом колекторів. Шахраї використовують імена реальних компаній, щоб виманити гроші. Ось ключові ознаки, що вам телефонують саме шахраї.

Ознака Легальний колектор Шахрай
Представляється повним найменуванням і кодом ЄДРПОУ Так, одразу на початку розмови Уникає конкретики, називає лише ім’я
Вимога сплатити на картку фізичної особи Ні, тільки на рахунок компанії Так, вимагає переказ на карту
Погрози кримінальним переслідуванням Заборонено законом Стандартна практика залякування
Наявність у Реєстрі НБУ Обов’язково Відсутня або компанія не існує
Готовий надати копію договору цесії Так, на вимогу Відмовляється або посилається на «комерційну таємницю»

Перевірити, чи є компанія у Реєстрі, можна на сайті Національного банку у розділі «Реєстр колекторських компаній». Якщо компанії там немає, а вам телефонують саме з неї — це привід одразу звертатися в кіберполіцію.

Реальні наслідки для колекторів за порушення

Закон 2025 року вперше в історії України встановив реальні, а не символічні санкції для колекторів. Раніше штрафи були настільки малі, що компаніям було дешевше порушити, ніж дотримуватись правил. Тепер ситуація інша.

  • Перше порушення правил дзвінків — штраф від 50 000 до 100 000 гривень для компанії. Повторне — від 200 000 до 500 000 гривень.
  • Психологічний тиск або погрози — кримінальна відповідальність за статтею 182 ККУ, штраф до 51 000 гривень або виправні роботи до двох років.
  • Розголошення персональних даних — штраф від 17 000 до 34 000 гривень для фізичної особи і значно більше для юридичної.
  • Систематичні порушення — виключення з Реєстру НБУ. Після цього компанія втрачає право купувати борги і займатися стягненням.
  • Дзвінки у нічний час, у вихідні чи з погрозами — підстава для судового позову і компенсації моральної шкоди.

Міжнародний досвід: як вирішують це питання в інших країнах

У Європейському Союзі питання дзвінків колекторів родичам регулюється на кількох рівнях. Базовий документ — Загальний регламент захисту персональних даних (GDPR), який чітко забороняє обробку даних третіх осіб без їхньої згоди. У Німеччині колектор не може зателефонувати родичу, навіть якщо той вказаний у договорі як «контактна особа», без окремої письмової згоди. У Польщі дзвінки родичам дозволені тільки з 8:00 до 20:00 і тільки якщо родич сам є поручителем.

У Сполучених Штатах діє Fair Debt Collection Practices Act (FDCPA) — один із найжорсткіших законів у цій сфері. Він прямо забороняє колекторам телефонувати третім особам, окрім як для того, щоб дізнатися контактні дані позичальника. Колектор не має права повідомляти родичу про існування боргу, його суму чи будь-які деталі. За порушення передбачені штрафи до 1 000 доларів за кожен дзвінок і право позивача на компенсацію моральної шкоди.

Україна фактично рухається саме в цьому напрямку. Новий закон № 13463 наблизив вітчизняне регулювання до європейських стандартів. Головна відмінність поки що — у розмірах штрафів і швидкості розгляду скарг. Але вектор чіткий: держава обмежує можливості колекторів і стає на бік споживача.

Поради позичальникам: як заздалегідь захистити своїх близьких

Найкращий захист — це профілактика. Якщо ви тільки плануєте брати кредит, є кілька простих правил.

По-перше, ніколи не вказуйте номери родичів у графі «контактна особа» або «рекомендований номер». Якщо банк вимагає це для оформлення — задумайтеся, чи варто взагалі мати справу з такою установою. Більшість великих банків давно відмовилися від цієї практики.

По-друге, якщо родич уже став поручителем — обов’язково повідомте його про свій кредит і про ризик відповідальності. Порука — це не формальність, а реальне зобов’язання, яке може обернутися боргом.

По-третє, якщо у вас уже є прострочений кредит і ви знаєте, що колектори почнуть дзвонити, заздалегідь попередьте родичів. Розкажіть їм, як відповідати на дзвінки, що казати, куди звертатися у разі тиску. Це допоможе уникнути паніки і захистить ваших близьких від маніпуляцій.

По-четверте, не соромтеся звертатися до юристів. Безоплатну правову допомогу можна отримати у центрах при системі безоплатної правової допомоги. Фахівець допоможе скласти заяву до колектора, скаргу в НБУ і навіть позов до суду, якщо справа дійде до цього.

Часті запитання (FAQ)

Що сказати колектору, щоб він більше не дзвонив родичу?

Найдієвіша фраза: «Я не є стороною договору, не давав згоди на обробку моїх даних і не несу відповідальності за цей борг. Прошу припинити контакти зі мною». Після цього надішліть письмову заяву рекомендованим листом на юридичну адресу компанії.

Чи можуть колектори дзвонити батькам, якщо ті не давали згоди?

Ні, якщо батьки не є поручителями і не підписували згоду на обробку персональних даних, дзвінки їм незаконні. Зверніться до Національного банку із скаргою, додавши запис розмови та деталізацію дзвінків.

Скільки разів на день колектор має право дзвонити?

За новим законом — не більше двох дзвінків на добу одній особі і не більше чотирьох SMS-повідомлень. Місячний ліміт — не більше 15 дзвінків. Перевищення — підстава для штрафу.

Чи мають право колектори дзвонити вночі або у вихідні?

Ні. Дзвінки дозволені тільки з 9:00 до 19:00 у будні та з 10:00 до 18:00 у вихідні. Нічний дзвінок — це порушення, за яке компанія сплачує штраф від 50 000 гривень. Запишіть нічний дзвінок на диктофон і подайте скаргу в НБУ.

Що робити, якщо колектор погрожує родичам?

Негайно зверніться до поліції із заявою за статтею 182 Кримінального кодексу. Зберіть докази: записи розмов, деталізацію дзвінків, свідчення родичів. Паралельно подайте скаргу в Національний банк — для компанії це може закінчитися виключенням із Реєстру.

Чи має право колектор вимагати гроші з родича замість боржника?

Ні, якщо родич не є поручителем. Це кваліфікується як вимагання і карається за статтею 189 Кримінального кодексу. Зафіксуйте вимогу на запис і зверніться до правоохоронних органів.

Як перевірити, чи легальна колекторська компанія?

Запитайте повне найменування і код ЄДРПОУ, потім перевірте наявність компанії у Реєстрі колекторських компаній НБУ. Якщо компанії там немає — вам телефонують шахраї або нелегали, і скаржитися треба одразу в кіберполіцію.

Чи можна стягнути моральну шкоду з колектора, який дзвонив родичам?

Так, українські суди присуджують компенсації за незаконні дзвінки, нічні дзвінки і тиск. Для цього потрібні записи розмов, деталізація дзвінків і копія вашої письмової відмови від контактів.

Чи має право колектор розповідати сусідам чи колегам про борг?

Категорично ні. Це пряме порушення статті 182 ККУ і Закону «Про захист персональних даних». Навіть одне таке розголошення дає підставу для кримінальної справи і відшкодування моральної шкоди в судовому порядку.


Читайте також:


Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *